Вже весь світ знає, що «свобода — це наша релігія». Всілякий гніт чи навіть перспектива його початку мобілізовує українців для рішучої відсічі. То ж має бути очевидним те, що диму без вогню не було і цього разу.

Для розуміння масштабів зазначу, що перше звернення від 19 грудня 2019 року станом на зараз має понад 250 підписантів. Друге звернення за півтори доби зібрало 118 підписів. В їх числі, більша частина міських голів обласних центрів, голови та виконавчі директори Асоціації міст України та Асоціації об’єднаних територіальних громад. При цьому, всі ці люди навіть часто представляють абсолютно протилежні  політичні сили, що за інших обставин ніколи б не поставили свої підписи поруч. Якщо проаналізувати список підписантів, то можна побачити там мерів, які представляють різні політичні сили, та експертів, які мають різні погляди на зміст ідеального бачення децентралізації, але всі вони разом залишили свої автографи під публічними заявами.

Давайте ми разом спробуємо з’ясувати, що ж змусило лідерів місцевого самоврядування разом з профільними експертами вже вдруге публічно звертатися зі спільною заявою про необхідність доопрацювати проект змін до Конституції України.

На перший погляд, якщо не заглиблюватись далі заголовку, проект Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2598 мав би лише зустріти позитивні відгуки й схвалення від міських голів, голів містечок, селищ, сіл та ОТГ. Не кажучи вже про експертів у сфері децентралізації, місцевого розвитку та самоврядування.

Але, якщо відкрити запропонований текст змін і вчитатись у зміст, навіть не фахівці між рядків побачать загрози, з якими ми стикнемось у випадку інфільтрації запропонованого тексту в тіло Конституції України.

Навіть при винесенні за дужки питання статусу адміністративних одиниць, що є дуже політичним питанням і використовується владою для можливості продовжити дипломатичний спосіб досягнення миру в діалозі з військовим агресором, то в доопрацьованому тексті виявиться достатньо мін сповільненої дії.

Інститут «префектів», у запропонованому вигляді, перетворить голів Обласних державних адміністрацій не в орган нагляду за законністю рішень органу самоврядування, а в генерал-губернаторів, які необмежені в можливостях, адже проект змін до Конституції України передбачає те, що всі повноваження будуть прописані в профільному законі. Як розумієте, при наявності монобільшості, цей новий інститут місцевих органів державної влади може стати в руках Президента і його офісу інструментом політичного тиску на місцеве самоврядування.  Особливо в тих громадах, де на цьогорічних місцевих виборах не переможуть представники партії «Слуга Народу».

Цього побоюються не тому, що в підписантів присутня презумпція поганих намірів Володимира Зеленського, хоча не виключаю, що є й такі люди, а тому, що всі попередні президенти так робили. Крайні в моїй пам’яті – це відсторонення Миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича з метою привити йому любов до єдиноправильного президента. До речі, який також підписав обидві заяви. А також кейс іншого випускника Школи Мерів, екс-міського голови Скадовська Олександра Яковлева, який так і не зумів встояти в боротьбі проти актів примушення до політичної любові.

У пропонованій редакції змін до головного закону «префект» отримає можливість втручатися у виконання органами місцевого самоврядування (далі — ОМС) як делегованих, так і власних повноважень,  а також всупереч ратифікованої Україною Європейської хартії місцевого самоврядування призупинятиме будь-які акти ОМС, якщо йому здаватиметься, що вони не відповідають законодавству. Все це веде до передумов, які будуть загрозою для демократії, заміщуючи значущий вплив громади на процес ухвалення місцевих рішень впливом представника держави, якого призначатиме Президент України.

Занепокоєння змістом проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2598 вже висловили наші західні партнери, які всі 5 крайніх років щедро фінансували здійснення реформи.

Зокрема неодноразово на необхідності залучення всіх зацікавлених сторін, у тому числі профільних асоціацій місцевого самоврядування, посол Європейського союзу в Україні пан Матті Маасікас. Посольства Канади та Німеччини в Україні. Останні, а також Спеціальний представник уряду Німеччини з питань децентралізації  професор Георг Мільбрадт, наголошують не просто на необхідності долучити до написання виважених формулювань в текст змін до Конституції України зазначених в п. 6 ст. 4 Європейській хартії місцевого самоврядування (далі — Хартія), а й прямо наголошують, що весь зміст мав би відповідати Хартії, яку Україна ратифікувала ще в дев’яностих.

Зокрема професор Мільбрадт апелює до необхідності пропорційного застосування ролі «префектів», чітко виписавши вичерпний перелік їх повноважень, а також гарантувавши права на реалізацію місцевого самоврядування та можливості їх захищати від незаконного втручання. Що в перекладі з дипломатичної мови означає – префект має лише подавати до суду клопотання про припинення незаконного рішення і лише суд може його припиняти, якщо на те є законні підстави.

Також Спецпредставник уряду Німеччини не випадково згадував про необхідність імплементації статті 6 Хартії про відповідні структури та ресурси для виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень.

Популярные статьи сейчас

“Путин сегодня слабее, чем в начале войны": Сикорский о победе Трампа, будущем Украины и российском коллапсе

Морозы с метелями ударят после потепления: синоптик Диденко предупредила об ухудшении погоды

"Потрясающее чувство юмора": Маск иронично отреагировал на заявление Зеленского про переговоры с РФ

Скандал со "стрельбой работника ТЦК" по мужчине под Киевом: все подробности инцидента

Показать еще

Пропонований текст змін до Конституції також зменшує фінансові гарантії місцевого самоврядування. Скасовуючи обов’язок держави у повному обсязі фінансувати делеговані нею повноваження (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, культура, спорт) новий склад парламенту, з подачі Офісу Президента, ризикує обнулити здобутки бюджетної децентралізації та фактично може «відібрати» бюджети розвитку міських, селищних й сільських громад. Тим самим ліквідовуючи можливість для покращення благоустрою в містах, унеможливлюючи подальше підвищення якості послуг для мешканців громад та катастрофічно зменшуючи потенціал для процвітання.

На сам кінець, не вдаючись до переліку всіх загроз, додам. Змінами до Конституції України передбачена поява окружного рівня місцевого самоврядування (укрупнені райони), куди мають входити всі громади. В тому числі міста обласного значення, які раніше не входили до районів. Ця норма через відсутність переліку власних повноважень місцевого самоврядування базового рівня в Конституції України закладає можливість зменшення повноважень базового рівня місцевого самоврядування на рівні норм ЗУ «Про місцеве самоврядування» та інших нормативних актів Верховної ради України, для яких достатньо 226 голосів, а також закладає майбутній конфлікт між окружними радами та радами міст та менших об’єднаних територіальних громад, який був до нині між райрадами і головами РДА з одного боку і тими, хто намагався або створив ОТГ. Що фактично нівелює головну мету децентралізації – забезпечити повсюдність спроможного базового рівня місцевого самоврядування в Україні, аби кожен громадянин, незалежно від місця свого проживання, міг отримати в себе на місці однаково якісні публічні послуги і мати однаково якісні умови проживання.

Все це і змусило не чекати «покращення», а виступити категорично проти нього. Вже краще жодних змін до Конституції України, ніж в запропонованій редакції.

Наразі лідери самоврядування та експерти обмежились лише спільною публічною заявою. Але, у випадку її ігноруванні й здійснення спроб «протягнути» через Верховну Раду України проект Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2598, лідери самоврядування, які підписали спільну заяву муситимуть ініціювати рішення сесій своїх рад, аби народні обранці почули, що загрози, які містить пропонований законопроект – це не загрози для мерів, а загрози для громад і здатності їх самотужки вирішувати шляхи свого розвитку.

А далі, у випадку спроб отримати 300 голосів під даним проектом, вже не як експерт, а як учасник двох революцій, я можу передбачити, що лідери самоврядування можуть закликати громадян скористатись статтею 39 ще чинної Конституції України.

Я вважаю, що це хибний сценарій для країни. І по ньому можна не йти. Для цього просто достатньо відкликати законопроект №2598 та спільно з усіма зацікавленими сторонами доопрацювати, як це личить демократичним суспільствам.

Знаючи дуже багатьох розумних і фахових людей як у фракції Слуга Народу, так і у виконавчих органах влади, хотів би вірити у те, що саме так все і буде.

P.S. від «Хвилі»: Звертаємо вашу увагу на те, що застерігає «Слуг Народу» від спроб протягнути чинний проект змін до Конституції експерт, який писав план реалізації деценталізації в виборчому штабі Зеленського. Під-час виборчого процесу прес-служба штабу офіційно представила Руслана Рохова як експерта з питань децентралізації та місцевого розвитку.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook