Зараз багато пишуть про ситуацію на Донбасі як загрозу майбутньому України. Але можна подивитись на неї з іншого боку.
За словами Парубія, на Донбасі активно діють три сили:
— (про)російські диверсанти: діють в інтересах РФ, тобто, в інтересах ворожої держави. Їх мета — розпалювання будь-яких конфліктів на території України, за принципом «розділяй і володарюй»;
— криміналітет: грабіжники, люмпени, «романтики з великої дороги»;
— бунтарі: ті, кого просто все дістало. Вони і хочуть щось змінити, але не знають що і як. Кидаються з однієї крайності в іншу.
Відповідно, працювати з кожною з груп потрібно по-різному.
Проблема в тому, що відрізнити одних від інших, особливо з боку, практично неможливо (як і на Майдані:) Одна і та ж людина може тусуватися в різних групах, або одночасно представляти всі їх разом.
Найпростіше працювати проти російських диверсантів. Їх мета зрозуміла і незмінна — валити всіх навколо для підтримки будь-яких конфліктів.
Це вже зрозуміли всі на Донбасі. Тому наростає протистояння між диверсантами і місцевими бунтівниками. Чим далі, тим більш очевидно, хто на яких позиціях стоїть.
Складніше працювати проти бунтарів і криміналітету. (А чи потрібно?)
Ці дві сили все більше, методом «тику», наближаються до єдиноможливої ідеології, яка б виправдовувала їх дії. До ідеології революційних більшовиків: «Заводи — робітникам», «Грабуй награбоване», «Геть олігархів-гнобителів»… Донбас — ідеальний грунт для таких зерен.
Відповідно, бунт на Донбасі все більше перетворюється на міжкласовий конфлікт.
Так як влада в Києві залишилася проолігархічною, то вона є природним і об’єктивним (класовим) ворогом для цих бунтівників. І антитерористична операція (АТО) для них дійсно виглядає як каральна операція олігархів-гнобителів проти повсталого народу.
Баррозу: Путин говорил мне, что не хочет существования Украины
Белый дом: Россия предупредила США о запуске ракеты по Украине по ядерным каналам связи
Путин признал применение новой баллистической ракеты против Украины
Укрэнерго объявило про обновленный график отключений на 22 ноября
(АТО повинна працювати виключно проти російських диверсантів, а бунтівників навіть можна підключати для спільної ліквідації диверсантів).
З «батальйонами Ляшка» на Донбасі теж потрібно зав’язувати.
Для боротьби з диверсантами вони не дотягують.
А воюючи з місцевими бунтівниками дійсно розв’язують громадянську війну. Ще й зачищають для донецького олігархату простір від буйних класових опонентів.
Для Української Революції одним з ворогів є олігархічний клас.
Виходить, що бунтівники Донбасу є природними союзниками революціонерів. «Ворог мого ворога — мій друг».
Відокремлювати Донбас, підтримувати АТО проти бунту, голосувати за олігархів — це працювати проти Революції шляхом відсікання свого ж союзника.
Донбас – ідеальне місце для початку нової хвилі революції: і контрреволюція там має найміцніші позиції, і населення максимально радикалізоване.
Революціонерам потрібно не боротися проти бунтівників Донбасу, а очолити їх (як мінімум, ідеологічно) і спільно боротися проти ворогів Революції.