Відродження Ісламської держави: причини виникнення та бойові дії в Мозамбіку

Хоча войовничий ісламістський повстанський рух у Мозамбіку назріває з кінця 2017 року, лише коли бойовики, пов'язані з «Ісламською державою», захопили північно-східне портове місто Мочімбоа-да-Прая в провінції Кабо-Дельгадо в середині серпня 2020 року, він привернуло увагу світу. Після послідовних втрат групи в Леванті для аналітиків і політиків стало шоком, що «Ісламська держава» знову змогла оволодіти територією, ставлячи під загрозу перспективи стабільності в Мозамбіку.

Однак це було не вперше, коли ісламістським бойовикам вдалося взяти під контроль територію в Мозамбіку. За чотири місяці до цього, в березні 2020 року, вони ненадовго взяли Мочімбоа-да-Прая, де виникла повстанська група, і з 2017 року тут спостерігалося більше 30 нападів бойовиків. З тих пір у північно-східному регіоні Мозамбіку триває справжнє беззаконня та жахіття у вигляді викрадення людей, різанин та обезголовлення (включаючи вбивство понад 50 молодих чоловіків на початку квітня). Більше 2000 людей було вбито та 500 000 мешканців змушені були стати внутрішньо переміщеними особами. За даними Всесвітньої продовольчої програми, сотні тисяч мирних жителів північного регіону скоро потерпатимуть від сильної нестачі продовольства.

Історія повстання

Офіційна назва групи бойовиків – Ахлу Сунна вал-Джамаа (ASWJ), але вона відома на місцях під назвою «Аль-Шабаб» – хоча це не має ніякого відношення до філії «Аль-Каїди», що базується в Сомалі, – і в даний час на міжнародному рівні її називають Ісламська держава в Мозамбіку. Існує невизначеність щодо точного походження групи, але історик Ерік Морі-Генуд стверджує, що вона виникла як ісламістська секта в 2007 році. Протягом наступних років секта та її послідовники зіткнулися з місцевими громадами та основними ісламськими організаціями через свою особливість традиції, що включали протидію офіційним освітнім установам, молитву в мечеті у взутті (яку деякі вважають пророчою традицією) і молитву лише три рази на день.

У свої перші роки секта ізолювалась від навколишнього суспільства, але починаючи з кінця 2015 року вона почала виходити до широкої громадськості. Вони побудували власні мечеті та релігійні школи, почали займатися діяльністю дави (проповідувати) та пропонувати освіту місцевому населенню, зокрема жінкам. Завдяки цим ініціативам група повільно стала популярнішою серед місцевої молоді, але це також призвело до подальших сутичок з місцевими мусульманськими громадами, які намагалися обмежити її втручання в ісламські традиції району.

На початку жовтня 2017 року лідери громад в Мосімбоа-да-Прая подали скаргу до місцевої влади в окрузі, яка тоді заарештувала приблизно 30 членів групи. 5 жовтня, решта членів групи у відповідь здійснили рятувальну місію, спрямовану на в'язницю Мочімбоа та три поліцейські відділення – це було початком збройного повстання проти держави. Ці події супроводжувались сильними державними репресіями, пов’язаними з масовими арештами, що призвело до подальшої радикалізації серед молоді району.

Повстання розгорнулося з того каталітичного інциденту. Врешті у 2017 року ASWJ посилила свою стратегію насильства, головним чином, шляхом партизанських атак, що націлювались на менші села вночі та вбивали місцевих суфійських шейхів. У 2018 році вони розширили свою діяльність до денних нападів на відособлені села. А в 2019 році масштаби жорстоких атак зафіксували різке зростання чисельності та географічну експансію, причому райони Макомія, Мосімбоа-да-Прая та Пальма були постраждали найбільш. У цей момент група почувалася досить впевнено, щоб здійснити атаки вздовж краще забезпеченого та густонаселеного узбережжя та проти важливих дорожніх споруд.

Ребрендинг як філія Ісламської держави

Перша ознака того, що повстанці змінювали характер, з’явилася у вигляді фотографії, на якій шість бойовиків стоять і сидять перед прапором; зображення розпочало циркулювати на зашифрованій платформі Telegram у травні 2018 року з повідомленням про те, що ASWJ поклялася у вірності халіфу «Ісламської держави» Абу Бакру аль-Багдаді, фактично ставши тим, що аналітики назвали «Ісламською державою в Мозамбіку» (ISM/ІДМ). Спочатку це викликало підозру щодо того, чи фактично ASWJ приєдналася до Ісламської держави, чи група роздроблена, і лише фракція пообіцяла вірність Багдаді. Останнє було певною мірою підтверджено «Ісламською державою», яка заявила, що «контингент моджахедів» у Мозамбіку приєднався до своєї провінції Центральної Африки (ISCAP) разом з бойовиками в Демократичній Республіці Конго (ДРК). Дійсна ступінь роздробленості повстанців залишається невідомою і є ускладнюючим фактором при оцінці згуртованості та сили ІДМ.

4 червня 2019 року Ісламська держава опублікувала своє перше офіційне комюніке, в якому заявляє про напад у Мозамбіку, після якого незабаром з'явилися фотографії здобичі від нападу. В іншому свідченні, 24 липня, ISCAP опублікував відео, в якому пообіцяє вірність аль-Багдаді. Проте найвизначніша згадка Ісламської держави в Мозамбіку вийшла в редакційній статті у її бюлетені «Аль-Наба» 3 червня 2020 року, в якій висміювали Захід та інші африканські держави за їх неможливість перемогти повстання і стверджували, що їх інтерес до Мозамбіку – фінансовий.

Ця двозначність залишає відкритим питання про те, наскільки тісний зв'язок між бойовиками в Мозамбіку, які продовжують називати себе «Аль-Шабаб», та «Ісламською державою». Міжнародні актори, як правило, вагаються публічно визнати зв’язок ІДМ з Ісламською державою, вирішивши розглядати повстання як цілком місцеві та майже без жодного ідеологічного перекриття чи інших зв’язків між бійцями в Мозамбіку та Ісламською державою. Однак цей аргумент виглядає дедалі наївнішим. У грудні 2020 року представники США також підтвердили зв'язок.

Як частина ISCAP, філія в Мозамбіку бере участь у офіційній структурі Ісламської держави і тісно пов'язана з філіями Ісламської держави в ДРК і Сомалі. Хоча наявної інформації недостатньо для встановлення ієрархії, якщо така існує, між філіями в Мозамбіку та ДРК, група в ДРК нібито допомагала фінансувати ІДМ. ISCAP офіційно знаходиться під управлінням офісу Аль-Каррар, що базується в Сомалі (maktab al-karrar), в структурі «Ісламської держави» для управління віддаленими провінціями за межами Сирії та Іраку, що робить Сомалі регіональним контрольним пунктом для бойовиків у Мозамбіку. Крім того, публікація новин та засобів масової інформації з Мозамбіку центральним підрозділом Ісламської держави (незважаючи на їх нерегулярність) свідчить про певний рівень зв'язку між ІДМ та Центральним департаментом засобів масової інформації Ісламської держави (Діван аль-Ілам аль-Марказі). Зростаюча вдосконаленість військових операцій ІДМ є ще одним свідченням переваг, які вона отримала завдяки включенню до ISCAP. Атаки ІДМ дедалі складніші та впроваджують нову зброю та тактику. Це свідчить про те, що філія в Мозамбіку є частиною взаємопов’язаної регіональної мережі бойовиків у Східній, Центральній та Південно-Східній Африці, пов’язаної з Ісламською державою.

Інтенсифікація та інтернаціоналізація

Протягом 2020 року повстання ІДМ неухильно посилювалися. Дані ACLED показують, що кількість нападів зросла з точки зору частоти та кількості жертв у квітні 2020 року. Після спаду в липні з тих пір напади залишаються на високому рівні. Що стосується військового успіху, захоплення Мочімбоа-да-Прая залишається найважливішим подвигом групи. Згідно з власною розповіддю Ісламської держави про захоплення, група «спалила портові споруди, армійські казарми та християнські будинки в місті та навколишніх селах, а також вилучила зброю, боєприпаси та суми грошей після втечі армії». У бюлетені Ісламської держави «Аль-Наба» зазначається, що в результаті нападу на місто загинуло або поранено понад 130 солдатів армії Мозамбіку. Частина того, що робить місто та провінцію Кабо Дельгадо настільки привабливими для бойовиків, – це ресурси нафти та природного газу, які, за оцінками, перевищують 60 мільйонів доларів.

За минулий рік відбулося кілька жахливих масштабних атак. 6 серпня 2020 року бойовики ІДМ вбили 50 людей внаслідок атак на дві казарми в Мочімбоа-де-Прая. 5 вересня внаслідок нападу в Авассе, опублікованому ISCAP, загинуло близько 70 людей, у тому числі танзанійські солдати. І під час, можливо, найстрашнішої атаки на сьогоднішній день, бійці ІДМ обезголовили 50 людей на місцевому футбольному полі в селі Муатіде на початку листопада.

Повстання часто правильно описують як місцеве за своєю суттю, при цьому ІДМ реагує на місцеві невдоволення майже не турбуючись про глобальний характер проекту «Ісламська держава». Хоча це виглядає правдою, існує також ризик переоцінити місцевий характер групи та її дії.

Ця група зазнала сильного впливу войовничого середовища в Танзанії. ІДМ кілька разів здійснювала атаки поблизу танзанійського кордону, а іноді навіть перетинала його. Хоча раніше це було під підозрою, врешті транскордонна діяльність ІДМ була підтверджена в жовтні 2020 року, коли 14 жовтня ISCAP заявив про напад на танзанійські війська в селі Кітая в районі Мтвара у Танзанії, а через два тижні повідомили про спалення кількох сіл у цьому ж районі. Групі також вдалося залучити бійців з регіону, включаючи щонайменше 52 танзанійців, а також фінансування з Південної Африки.

Боротьба з повстанцями

Останні шість місяців засвідчили виклик Мозамбіку, який чекає на придушення повстання. У довгостроковій перспективі кілька факторів сприяють виникненню конфліктів: надзвичайна соціальна нерівність, етнічна напруженість, велике молодіжне населення (близько 45 відсотків країни має вік від 15 до 35 років) у поєднанні з високим рівнем безробіття серед молоді (приблизно 80 відсотків), і відкриття природних ресурсів.

Однак найактуальнішою проблемою, особливо в короткостроковій перспективі, є те, що армія Мозамбіку просто не відповідає навикам для самостійної боротьби з бойовиками. Не маючи належної підготовки, нещодавно «Міжнародна амністія» звинуватила армійських солдатів у вчиненні жорстоких дій проти мирного населення. У деяких районах, таких як райони Муйдумбе, Макомія та Пальма, уряд дедалі більше покладається на місцеві ополчення, щоб компенсувати недоліки власних сил. Він також об'єднався з іноземними підрядниками з безпеки, головним чином у формі російської групи «Вагнер» та «Консультативної групи Дейк», приватної охоронної фірми, що базується в Південній Африці. Починаючи з кінця 2019 року, щонайменше 150 найманців, пов'язаних з групою Вагнера, були направлені в північний Мозамбік, але вони мало зарадили результатам і врешті-решт відійшли після значних жертв.

Іноземні країни можуть надати більше підтримки. Сусідні Південно-Африканська Республіка та такі міжнародні суб'єкти, як США та Великобританія, ведуть переговори про певний рівень військової підтримки, але конкретних заходів в даний час вони не планують. На Заході, ймовірно, буде мало політичного інтересу до військових дій, доки ІДМ розглядається лише як місцева або навіть регіональна загроза, без амбіцій атакувати західні інтереси. Хоча включення ІДМ до мережі Ісламської держави теоретично може привернути увагу західних країн, це залишається малоймовірним через історію та характер повстанців. Натомість Португалія та Сполучені Штати нещодавно натякнули на посилення співпраці з точки зору підготовки сил Мозамбіку.

Регіональні партнери нададуть більш реалістичну лінію підтримки. Хоча звіт на початку грудня про те, що Малаві направить війська до Мозамбіку, виявився помилковим, інші країни готові направити свої війська у Мозамбік. Після жовтневих та листопадових вторгнень до Танзанії ця країна активізувала співпрацю з Мозамбіком і заснувала операцію по охороні спільного кордону двох країн. 11 січня президент Мозамбіку Філіпе Нюсі відвідав Танзанію для обговорення подальшої співпраці у боротьбі з войовничими ісламістськими мережами в регіоні. Хоча Південноафриканське співтовариство розвитку (SADC) свого часу виявилося найбільш очевидним партнером Мозамбіку, уряд Мозамбіку до цього часу мало цікавив політичний процес, розпочатий SADC для протистояння повстанцям, та перспективою надання SADC військової підтримки Мозамбіку. Однак, маючи на меті забезпечити економічні інтереси країни, Нюсі у січні домовився з французькою нафтовою компанією Total про введення нових заходів безпеки для захисту проекту природного газу в Кабо-Дельгадо, який планується розпочати в 2024 році. Проекту перешкоджають поки що насильством, що призвело до загальної евакуації 500 з 3000 співробітників у регіоні.

Хоча сили безпеки іноді здатні відвоювати частини території, підконтрольної ІДМ, як продемонстрував нещодавній контрнаступ в районі Муйдумбе, уряд навряд чи зможе відвоювати всю провінцію Кабо Дельгадо від бойовиків, поки не отримає істотної допомоги з боку іноземних акторів. До цього часу Мозамбік залишається історією успіху Ісламської держави, яка демонструє свою здатність завойовувати лояльність місцевих ополченців, забезпечувати їм ефективну платформу і, натомість, отримувати прибуток від їхніх досягнень.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, страницу «Хвилі» в Instagram.