Президент Ірану Масуд Пезешкіан і президент США Джо Байден могли б наслідувати приклад радянського лідера Микити Хрущова і президента Джона Кеннеді в 1962-1963 роках, коли вони відійшли від межі ядерної катастрофи, заборонивши ядерні випробування і розширивши торгівлю.

Динаміка радянсько-американської розрядки зазнала краху наприкінці 1960-х років, але відновилася в 1970-х і наприкінці 1980-х років, зазначає в статті для The Hill Волтер Клеменс, науковий співробітник Гарвардського центру російських та євразійських досліджень ім. Девіса.

Усі головні гравці на Близькому Сході затаїли образи, що виникли внаслідок дій один одного. Американці пам'ятають, що іранці утримували американських дипломатів у полоні з листопада 1979 року до січня 1981 року.

Іранці пам'ятають, що ЦРУ допомогло повалити їхній уряд у 1953 році й що есмінець ВМС США Vincennes збив іранський пасажирський авіалайнер в іранському повітряному просторі в 1988 році, вбивши всіх 290 людей на борту. У 2018 році президент Дональд Трамп вивів США з ядерної угоди, яка обіцяла нову еру для Ірану і всього світу. Замість послаблення санкцій Вашингтон посилив тиск на Іран.

США скаржаться, що Іран підтримує ХАМАС, "Хезболлу" і повстанців-хуситів, а зараз постачає безпілотники й ракети для неспровокованої війни Росії проти України. У квітні Іран випустив 300 ракет по Ізраїлю, хоча лише деякі з них влучили в ціль. Роками мучивши Ізраїль, Іран тепер обіцяє помститися за вбивство лідера ХАМАСу Ісмаїла Ганії. У відповідь США надсилають більше кораблів і бойових літаків для захисту Ізраїля.

На думку Клеменса, оскільки в конфлікті задіяно багато учасників, проблеми набагато складніші, ніж, по суті, двосторонній конфлікт, з яким зіткнулися Хрущов і Кеннеді.

"Проте, якби Вашингтон і Тегеран змогли досягти принципової згоди — як це зробили радянські та американські лідери під час і після Карибської кризи — деталі їхнього протистояння можна було б обговорити й стримати агресивну політику своїх партнерів", — пише автор.

Вашингтон не повинен дозволити особистим цілям однієї людини, прем'єр-міністра Ізраїля Беньяміна Нетаньягу, заблокувати мирне врегулювання в усьому регіоні. Ізраїль повинен погодитися на практичне рішення про дві держави, яке дозволить ізраїльтянам жити в мирі з палестинцями й з такими сусідами, як Іран і Саудівська Аравія. Ігноруючи президента Байдена і засудження багатьох союзників, ізраїльський прем'єр-міністр, схоже, хоче ширшої війни, додає Клеменс.

Джерело: ZN.UA