На полях саміту у Вільнюсі (Литва) сьогодні, 12 липня, відбудеться перше засідання Ради Україна-НАТО. Це новий формат співпраці, який, як очікується, допоможе інтегруватись до Північноатлантичного альянсу.
Особливе партнерство України та НАТО розпочалося з саміту у Мадриді (Іспанія) у 1999 році. Тоді було підписано відповідну хартію, і стартувала робота Комісії Україна-НАТО, до складу якої входили наша країна та всі члени Альянсу.
Вважається, що запуск Ради Україна-НАТО має продемонструвати політичну підтримку воюючої країни та її заявки на членство. Медіа із посиланням на дипломатів повідомляли, що це буде перший крок у зміцненні партнерства, який зробить Україну повноправним учасником переговорів, а не запрошеною для дискусій стороною.
Таким чином, вона зможе ініціювати засідання у будь-який час щодо широкого спектру питань. Більше того, відчиняються двері для співпраці в обміні розвідувальними даними, інвестиціях в оборонну промисловість та в роботі над оперативною сумісністю армій НАТО зі Збройними силами України. Це має привести їх до євроатлантичних стандартів і забезпечити плавний перехід до членства в Альянсі.
Генсек Єнс Столтенберг сподівається, що Рада суттєво зміцнить партнерство.
"Якщо союзники домовляться створити Раду Україна-НАТО, це означало б, що буде 32 рівні учасники за одним столом, і що це орган, який може приймати рішення", - говорив він у червні.
Тим часом, в Україні побоювалися, що Рада може стати формальним органом, який насправді не наблизить вступ до НАТО. Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наполягав на необхідності рішучіших кроків.
"Заснувати Раду Україна-НАТО без рішучого кроку до членства - все одно, що надати танк без гармати. НАТО потрібна Україна як держава-член альянсу, а не просто привілейований партнер", - заявив він минулого місяця за підсумками переговорів з німецькою колегою Анналеною Бербок.
Джерела в уряді наголошували, що слова Кулеби не означали категоричне "ні". Міністр мав на увазі, що важлива не так форма взаємодії з НАТО, як зміст. Іншими словами, якщо саміт у Вільнюсі дасть Україні лише новий формат співпраці без конкретної "дорожньої карти" до вступу, це буде розцінено як провал.
Із запуском Ради українська сторона отримає ті ж права, що й члени НАТО. За винятком права на застосування ст. 5 Вашингтонського договору, яка гарантує колективну оборону.
Напередодні саміту Столтенберг повторив, що Рада має зміцнити політичні зв'язки. І її запуск є одним із трьох рішень щодо України, які очікуються у Вільнюсі.
"Я очікую, що це буде чіткий сигнал про необхідність наблизити Україну до НАТО із забезпеченням взаємосумісності військ, створенням Ради Україна-НАТО та усуненням вимог щодо Плану дій щодо членства", - зазначив він.
Джерело: РБК-Україна